Проблеми розвитку грибництва в Україні та за кордоном привертають увагу багатьох вчених і фахівців у даній галузі, серед яких І. Дудка, Н. Бісько, В. Білай [5, c. 43], А. Бугаєнко, С. Вассер, Е. Соломко [3, c. 10], М. Уолтон, І. Цапалова, В. Бакайтис, Н. Кутафьева, Х. Шреус та ін. Але, ще не визначено перспективи ефективного розвитку такої вузької галузі в Україні [1, с. 5].
Наразі в Україні невідомі факти виробництва культивованих грибів (печериці, гливи) за ЕМ-технологією. Досвід інших країн (США, Китай, Франція, Росія) свідчить, що спочатку вирощування культивованих грибів у приміщеннях, як правило, здійснювалось за традиційними, звичними технологіями і стандартами, але потім деякі з таких підприємств виявили інтерес щодо переходу на органічну систему [2, с. 51].
Аналіз літературних джерел і практика свідчать, — в Україні нині активно і ефективно займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції. Але актуальним є вирішення проблеми технології вирощування екологічно чистої продукції. Тому темою нашої роботи є « Біологічні особливості грибів (Agaricus bisporus, Pleuorotus ostreatus) при вирощуванні із застосуванням ЕМ-препарату «Байкал-1».
Матеріали, методи та умови проведення дослідження.
Печериця двоспорова (Agaricus bisporus) – гетеротрофний сапрофітний гриб. Розмножуються шампіньони як спорами, так і вегетативним способом (шматочками міцелія) [3, с. 3]. У дослідженні застосовували вже готовий зерновий міцелій гриба. Зерновий міцелій гриба змішали з компостом, який приготували заздалегідь (склад компосту : на 5 кг соломи – 15 кг кінського гною, 200 грамів гіпсу, 200 грамів суперфосфату, 200 грамів крейди), розклали в контейнери. Контейнер, куди додали «Байкал-1», взяли за експериментальний варіант, а другий контейнер – контрольний варіант. За 1 місяць грибниця вийшла на поверхню гряди в обох варіантах. Потім її накрили покривною сумішшю, до складу якої входило 70 % торфу, 10% крейди і 20% води. Товщина шару покривної суміші складала 3-4 см.
Для вирощування грибів печериці двоспорової у підвалі підтримували температуру повітря в межах +12-150 С, забезпечували вентиляцію і вологість повітря до 85% від повної вологоємкості.
Субстратом для вирощування грибів гливи звичайної служила подрібнена солома пшениці, яку для знезараження обробляли паром. Після охолодження, перед вивантаженням на робочі столи, субстрат обробляли робочим розчином препарату «Байкал» концентрацією 1:100. Контейнер, куди додали «Байкал», взяли за експериментальний варіант, а другий контейнер – контрольний варіант. Потім проводили засів міцелію (витрата міцелію 700 г на 5 кг соломи) і заповнювали контейнер 1 м² вагою 5 кг. Засіяні блоки залишали в кімнаті до 3 тижнів при температурі 25 – 30 0С. Для виходу плодових тіл на блоці додатково проводили велике число вертикальних розрізів. Відстані між блоками 10 – 15 см, відстань між лініями 1 м. Температура в приміщенні на цьому етапі підтримували рівною 17 -190С і проводили нагнітання вологого повітря. Освітлення на цьому етапі обов’язково, для цього використовували лампи ЛД – 80 в кількості 1 шт. на 9м².Освітлення проводили протягом 14 годин: з 7-00 до 21-00. Вологість складала 70-80% від повної вологоємкості.
«Байкал-1» — розчин, який містить у своєму складі – живі культури молочнокислих бактерій – 60%; фотосинтезуючих бактерій – 30%; азотфіксуючих бактерій – 2%; дріжджі – 7-8%; 1% — продукти життєдіяльності мікроорганізмів. «Байкал-1» сприяє підвищенню урожайності в 2-5 разів, покращує смакові і якісні показники плодів [6, с. 31].
Для статистичної обробки даних використовували параметричний метод – визначення t-критерію [4, с. 23].
Результати дослідження.
Для дослідження впливу ЕМ-препарату «Байкал-1» на ріст і розвиток печериці та гливи проводили фенологічні спостереження за розростанням міцелію, формуванням плодових тіл в контрольних і експериментальних варіантах досліду. Протягом перших 10 днів різниця грибів в розростанні міцелію між контрольними і експериментальними варіантами не прослідковувулася. Міцелій в обох варіантах досліду почав розпушуватись. На зернівках міцелію було видно невеликі гіфи.
Утворення прімордіїв грибів печериці двоспорової і гливи звичайної в контрольних варіантах досліду відбулося на 5 днів пізніше, ніж в експериментальних. Диференціація прімордіїв на шапинку і ніжку в експериментальних варіантах відбулася раніше на 7 днів, ніж в контрольних.
Порівняння печериці двоспорової і гливи звичайної за біометричними показниками – висотою, масою, діаметром шапинки, діаметром ніжки — грибів контрольного і експериментального варіантів досліду представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Біометричні показники грибів печериці двоспорової і гливи звичайної 2013-2014 рр.
|
Біометричні показники |
Варіант досліду | Печериця двоспорова |
Глива звичайна |
||
|
Середнє значення |
Математичнаа обробка | Середнє значення |
Математичнаа обробка |
||
| Висота, см | Контрольний | 3.1 | temp(7.69)>
tkrit(2.05) |
7.5 | temp= 5.7 >
tkrit =2.04
|
| Експериментальний | 5.5 | 11.3 | |||
| Діаметр шапинки,
см |
Контрольний | 2.65 | temp(6.94)>
tkrit(2.05)
|
4.3 | temp= 9.6 >
tkrit =2.04
|
| Експериментальний | 5.45 | 8.1 | |||
| Діаметр ніжки, см | Контрольний | 1.95 | temp(6.94)>
tkrit(2.05)
|
0.8 | temp= 4.5 >
tkrit =2.04
|
| Експериментальн | 3.55 | 1.8 | |||
| Маса плодового тіла, г | Контрольний | 13.25 | temp(6.94)>
tkrit(2.05)
|
8 | temp= 10.69 >
tkrit =2.04
|
| Експериментальний | 19.75 | 14 | |||
Таким чином, гриби печериці двоспорової експериментального варіанту досліду перевищили за біометричними показниками гриби контрольного. Маса одного гриба експериментального варіанту перевищила контрольний в середньому на 7 грамів; діаметр ніжки і шапинки грибів в експериментальному варіанті на 2см більший за контрольний (рис. 1); гриби контрольного варіанту досліду за висотою відставали від експериментального варіанту на 3см (рис. 2).
Порівняння маси та висоти плодового тіла гливи звичайної, діаметру шапинки і ніжки показали, що спостерігалася тенденція до збільшення біометричних показників в експериментальному варіанті в порівнянні з контрольним: діаметр шапинки і ніжки більший приблизно у 2 рази, маса плодового тіла в експериментальному варіанті складала 14г (рис. 4), а в контрольному – 8 г (рис. 3); висота плодового тіла також була значно вище відповідно 11,3см і 7,5см.
З 1 метра квадратного контрольного варінту за 3 хвилі плодоношення грибів гливи звичайної зібрали в середньому 9,6 кг грибів, а з варіанту, куди додавали розчин препарату «Байкал-1» — 12,65 кг (табл.2).
Таблиця 2
Урожай гливи звичайної 2013-2014 рр.
| Рік дослідження | Варіант досліду | Урожай по хвилям, кг | ||||||||
| перша | % до контролю | Середнє значення | друга | % до контролю | Середнє значення | третя | % до контролю | Середнє значення | ||
| 2013 | Контрольний | 3.0 | — | 3.2 | 4.6 | — | 4.75 | 1.6 | — | 1.65 |
| 2014 | Контрольний | 3.4 | — | 4.9 | — | 1.7 | — | |||
| 2013 | Експериментальний | 4.1 | 39 | 4.25 | 5.8 | 50 | 5.9 | 2.4 | 33 | 2.5 |
| 2014 | Експериментальний | 4.4 | 27 | 6.0 | 20 | 2.6 | 92 | |||
З 1 метра квадратного контрольного варінту за 3 хвилі плодоношення грибів печериці двоспорової в середньому зібрали 7.85 кг (рис. 5), а з варіанту, куди додавали розчин препарату «Байкал-1» — 12.3 кг (рис. 6, табл.3). Гриби печериці двоспорової доцільніше вирощувати в осінньо-зимовий період, бо температура повітря влітку є високою,а також вологість повітря є нищою, порівняно із зимою, що негативно впливало на ріст і розвиток печериці двоспорової і призводило до зменшення врожайності грибів.
Всього отримали три хвилі врожайності грибів печериці двоспорової і гливи звичайної . Найбільший урожай зібрали з другої хвилі плодоношення, а найменший – з третьої. Після третьої хвилі грибів плодоношення припинилося.
Таблиця 3
Урожай грибів печериці двоспорової 2013-2014 рр.
| Рік дослідження | Варіант досліду | Урожай по хвилям, кг | ||||||||
| перша | % до контролю | Середнє значення | друга | % до контролю | Середнє значення | третя | % до контролю | Середнє значення | ||
| 2013 | Контрольний | 3.4 | — | 3.1 | 2.9 | — | 3.05 | 2.1 | — | 1.7 |
| 2014 | Контрольний | 2.8 | — | 3.2 | — | 1.3 | — | |||
| 2013 | Експериментальний | 4.8 | 41 | 4.35 | 5.3 | 82 | 5.05 | 3.3 | 57 | 5.8 |
| 2014 | Експериментальний | 3.9 | 39 | 4.8 | 50 | 2.5 | 92 | |||
Висновки:
На основі проведених дослідженнь було встановлено:
- Стимулюючу дію ЕМ-препарату «Байкал-1» на формування плодових тіл печериці двоспорової і гливи звичайної. Терміни появи прімордіїв скоротилися в середньому на 3-4 дні, а формування плодових тіл – на 7 днів, порівняно з контрольним варіантом.
- Маса одного гриба печериці двоспорової експериментального варіанту перевищувала контрольний в середньому на 7 грамів; діаметр ніжки і шапинки грибів — на 2см; за висотою — на 3см.
- Діаметр шапинки і ніжки грибів гливи звичайної експериментального варіанту більший приблизно у 2 рази, маса плодового тіла – в 1.8 разів, висота плодового тіла – в1.5 разів, порівняно з контрольним.
- 4. Врожайність грибів печериці двоспорової з використанням ЕМ-препарату «Байкал-1» збільшувалася в середньому на 56%, порівняно з контрольним варіантом. Гриби печериці двоспорової доцільніше вирощувати в осінньо-зимовий період, бо висока температура повітря влітку і низька вологість негативно впливали на ріст і розвиток печериці двоспорової і призводили до зменшення врожайності грибів. Використання ЕМ-препарату «Байкал-1» збільшувало врожайність грибів гливи звичайної в середньому на 28%.
- ЕМ-препарат «Байкал-1» прискорює процеси росту і розвитку грибів, дозрівання плодів до 10 днів, підвищує врожайність на 30-50%. А також підвищує терміни зберігання плодів. Після вирощування грибів залишається компост без насіння бур’янів, шкідників, який можна використовувати як добриво.
Література
- Вдовенко С. А. Вирощування істівних грибів. Навч. посіб. – Вінниця: РВВ ВНАУ, 2010. – 120с.
- Гарибова Л. В. Выращивание грибов. М.: Вече, 2005. – 96 с.
- Дудка І.О. Розробка наукових основ промислового грибівництва та їх практична реалізація в аграрному комплексі України. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Достижения, проблемы и перспективы культивирования грибов. Современные технологи». Донецьк, — с. 3-16.
- Зінченко В.П., Харламенко В.Б., Коренева І.М. Навчально-дослідна робота у вищих педагогічних навчальних закладах: Навчально-методичний посібник. Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. – С. 23-33.
- Негруцкий Л. М., Билай В.Т.. Условия для выращивания грибов в искусственных условиях. Донецк: Донеччина, 2000. –98с.
- Хіга Т., Джеймс Ф.. Корисні та ефективні мікроорганізми для ведення сталого сільського господарства та відновлення довкілля. Львів: Екотерра, 2006. – С. 20-39.[schema type=»book» name=»БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГРИБІВ (AGARICUS BISPORUS, PLEUOROTUS OSTREATUS) ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕМ-ПРЕПАРАТУ «БАЙКАЛ-1»» author=»Горшкова Лідія Михайлівна, Максимова Олена Сергіївна» publisher=»БАСАРАНОВИЧ ЕКАТЕРИНА» pubdate=»2017-05-31″ edition=»ЕВРАЗИЙСКИЙ СОЮЗ УЧЕНЫХ_ 30.12.2014_12(09)» ebook=»yes» ]